Галичани в космосі. Огляд гри SAND: Raiders of Sophie у Дочасному доступі

Після кількох перенесень і багатьох плейтестів до релізу в Дочасному доступі Steam нарешті добрався харизматичний український PvPvE extraction shooter SAND: Raiders of Sophie. Гра мала вийти в повний реліз ще 10 червня, але за день до цього розробники вирішили перенести гру на 12 днів і змінити формат на Дочасний доступ. Ми слідкуємо за грою з моменту анонсу та пробували її ще на ранніх плейтестах. Тепер настав час розібрати, чому не це повноцінний реліз, і що варто ще полірувати в цій грі.

Цей огляд гри у Дочасному доступі, тому багато технічних проблем приймаються як такі, що будуть виправлені розробниками. Технічний стан зараз очікувано сирий, але поки що це не впливає на оцінку так, як могло бути після повноцінного релізу.

Галичани? В космосі?

З моменту анонсу SAND: Raiders of Sophie гру намагались описувати коротким словосполученням “галичани в космосі”. І це не просто фраза для привернення уваги. У всесвіті гри космічна гонка почалась набагато раніше, і на початку XX століття Австро-Угорщина упевнено перемагала в ній завдяки новому джерелу енергії. Одну з віддалених планет під назвою Софія послали колонізовувати вихідців з Галичини. Через екологічну катастрофу океани на планеті висохли й цими безкрайніми просторами снують тепер не кораблі, а крокуючі машини – трамплери. Багато з колишніх колонізаторів стали райдерами, які обшукують залишки міст та інші цікаві локації в надії знайти щось цінне.

Саме в такі умови SAND: Raiders of Sophie поміщає гравця. Треба боротись за ресурси з місцевою фауною, що з’явилась після катаклізму, великим роботами та іншими рейдерами на кроходах, ласими до поживи в закинутих містах та покинутих на дні колишнього моря старих кораблях.

Сюжетного режиму у грі нема, це звично для жанру, а лор не дуже щедрий на деталі. Принаймні на даному етапі розвитку гри. Але українці знайдуть тут багато знайомих мотивів: від зовнішності персонажів та їхніх імен і до ембієнтного фольку на фоні. Та для західної аудиторії така естетика може бути неочевидною й розмитою східноєвропейською. Тому хотілось би, щоб з подальшими оновленнями з’явилось трохи більше саме українського контексту. Щоб можна було однозначно сказати, що цей цікавий і незвичний проєкт має коріння в Україні.

І кінь, і дім, і бойова машина

Головна особливість SAND: Raiders of Sophie – вищезгадані трамплери. Це великі крокуючи бойові машини, що нагадують нафтовидобувні платформи на металевих ногах. Без них рейдери безпомічні в пустелі, адже треба долати велетенські відстані. Ще й інвентар у персонажа замалий, тому все складається на полички в ящиках. Тару можна знайти на локації пустою і заповнити лутом, який розкиданий по різних сховках. Потім ящики акуратно складаються на полички, без цього вони не евакуюються разом з трамплером в кінці матчу.

Сама механіка великої пересувної бази та спосіб збору здобичі на “островах” в пустелі дуже нагадують Sea of Thieves, PvPvE гру про піратів від Rare, де ви, бажано з командою, задаєте маршрут для свого “корабля” і дружно оперуєте різними його системами.

Занять вистачить всім. По-перше, треба кермувати трамплером. Величезна машина може рухатись прямо та повертати на заданий кермом курс. Також ця мобільна фортеця може рухатись приставним кроком, і це дозволяє швидше розвертатись і вправно маневрувати в бою, але потребує неабияких навичок.

Оскільки трамплер – це база, на ньому є каюти для капітана і членів екіпажу. Там зберігаються особисті речі та стоїть ліжко, на якому гравці можуть відродитись після смерті. Тримати запас зброї та набоїв в каюті дуже важливо, щоб після смерті бути готовим до бою якомога швидше. А наявність консервів в каюті чи на полиці трамплера дозволяє ожити на хвилину швидше, що може зіграти неабияку роль в успішності відбивання ворожої атаки.

Найцікавіше на крокоході – це озброєння. Його можна оснастити корабельними гарматами різних калібрів та далекобійності, що впливає на динаміку бою. На вибір є гармати трьох калібрів: 80 мм стандартна гармата, яка стріляє потужними снарядами, 40 мм швидкісна автоматична гармата, яка може вести інтенсивний вогонь та 70 мм гармата яка стріляє зарядами картечі та дуже ефективна проти ворожої піхоти. До всіх цих стволів є різні типи зарядів, які можна розблокувати під час прокачки, чи знайти на просторах Софії.

Трамплери в SAND: Raiders of Sophie будують перед початком експедиції з доступних креслень. Базових креслень три, під різний розмір команди. Але їх можна редагувати та зберігати як окремі. Прокачуючи технології, а це така загальна шкала прогресії, можна відкрити нові модулі для збірки сталевого велетня. Це може бути покращений реактор – серце трамплера, зручніші палуби чи сходи, кращі гармати, або броньові панелі на борти для захисту, та навіть шасі іншої форми та розміру. Кастомізація трамплера надзвичайно важлива для успішного бою з живими противниками та зручнішого переміщення пустелею Софії.

Збираємось в експедицію та в бій

Геймплейний цикл SAND: Raiders of Sophie дуже схожий на такий у більшості представників жанру, навіть не зважаючи на наявність крокоходів. Починається все з підготовки до експедиції та збору амуніції. Треба взяти зброю, набої до неї, вдягнути броню та не забути різні розхідники.

До цього додається ще й завантаження трамплера. Гармати, снаряди, додаткові набої для вогнепальної зброї, консерви для відродження та лікування, паливні блоки для реактора та запасна зброя, яка може згодитись після смерті, – все це і багато іншого можна спорядити на піщаний корабель перед висадкою. Все, що до трамплера додають окремі члени команди, стає спільним і лежить разом на полицях.

В результаті керування інвентарем в матчі, особливо в динаміці, може відчуватись надто хаотичним, тому слід на самому початку гри розділити все що треба по каютах, встановити гармати на спеціальні місця та зарядити їх. Легка сумбурність супроводжує команду крокохода весь матч і до цього треба бути готовими.

В команді хоча б із двох гравців це може бути весело, а подорожі широкими пустельними рівнинами навіть медитативними. Гра явно розрахована на розподіл ролей: хтось кермує, хтось стоїть біля гармат, хтось лагодить реактор.

Наразі в SAND: Raiders of Sophie два режими. “Вояж” дозволяє неспішно досліджувати Софію та полювати на лут та евакуюватись в будь-який момент матчу, якщо вам не завадять інші гравці. “Око бурі” – жорсткіша версія експедиції. В цьому режимі коло звужується, як це буває у королівській битві, лут цінніший, а евакуюватись можна тільки в кінці матчу. Ставки тут набагато вищі, як і винагорода.

Стріляй – заряджай

Розділення ролей важливо і в бою. Сутички з іншими трамплерами проходять дуже динамічно і важливо мати пушкарів та рульового на своїх місцях. Адже від моменту, коли ви помітите дим ворожого “корабля” і до першого пострілу, проходить дуже небагато часу. Бій загострюється дуже швидко.

Спочатку це дальні постріли з крупнокаліберної гармати навісом та спроби поцілити у ворожих рейдерів зі снайперської гвинтівки. А за якусь мить ви вже йдете на абордаж і намагаєтеся відвернути свій трамплер так, щоб захистити реактор від влучань та одночасно успішно стріляти з усього, що є, у ворогів. Це дуже важливо, адже відремонтувати будь-які відсіки та деталі “корабля” можна і після бою, а от якщо буде знищено реактор, то трамплер не підлягає відновленню.

Далі є тільки один сценарій, щоб не сконати посеред піщаної пустелі, – захопити ворожий трамплер забравшись в каюту капітана. Треба діяти швидко, бо ніхто не буде спокійно спостерігати, як ви лізете по драбині до містка.

Саме тут найгостріше відчувається, що гра не для самотнього гравця. Наодинці бій перетворюється на хаотичну біганину: одна людина мусить і кермувати, і стріляти, і рятувати реактор одночасно. Ще й у поточній версії у матч до соло-гравця може потрапити ворожий екіпаж із трьох, і шансів у такій сутичці майже немає.

Крім живих гравців додати проблем можуть і гуманоїдні вороги, які виглядають як зомбі-офіцери імперської армії. Вони з’являються в містах та на деяких покинутих кораблях. ШІ-вороги виглядають цікаво, але воювати проти них дуже нудно через примітивний інтелект. Інша справа роботизовані ворожі крокоходи. Вони виглядають як броньовані діжки на такому ж, як у трамплера, шасі та мають цілий набір гармат. Роботоходи висаджуються біля місць з цінним лутом і можуть групою нападати на ваш трамплер з різних боків. Захист від таких ворогів потребує швидкої реакції та координації.

Якщо екіпаж та трамплер пережили запеклі бої, то настає час евакуації. Це окрема напружена фаза гри: треба залишити трамплер, піднятися на вежу та кілька хвилин чекати прибуття корабля з орбіти. Інші гравці можуть вас перехопити, і, очікувано, влаштовують засідки за барханами біля точок евакуації.

Ефект Дочасного доступу

Технічна сирість SAND: Raiders of Sophie у Дочасному доступі проявляється не тільки в проблемах з продуктивністю, вильотах та відключеннях від сервера. Застрягання в текстурах та на драбинах теж дратує. Та це очікувано і можна пробачити на цьому етапі, на жаль цей букет доповнює дуже посередній мережевий код та дивні хітбокси.

Дуже приємне відчуття від стрільби зі зброї та гармат псується поганою реєстрацією попадань. В один момент ви стріляєте в ціль і влучаєте, а в інший, в такій самій ситуації, треба стріляти на випередження. Також, якщо ворожий крокохід помітно реагує на влучання спалахами пожежі, вибухами відсіків та явними числами заподіяної шкоди, то з гуманоїдними ворогами це не так. Зворотний зв’язок від влучання по них майже відсутній і орієнтуватись треба тільки на маркери навколо прицілу та повідомлення про вбивство ворога.

Геймплей SAND: Raiders of Sophie має потенціал стати адиктивним. Крім унікального сетингу і механік трамплерів в грі є дуже різноманітна зброя з унікальною поведінкою та анімаціями. Тут і однозарядні гвинтівки, і револьвери, і дробовики, і купа інших цікавих видів зброї. І стріляє кожна по-своєму. От тільки треба відточити цей процес від пострілу і до відчуття від влучання.

Цю частину треба “ремонтувати” в першу чергу. Бо якщо балансні проблеми чи вильоти виправлять органічно після збору аналітики та відгуків, то проблеми в базовому геймплеї можуть відштовхнути гравців від повернення в гру. А SAND: Raiders of Sophie демонструє зараз непогані результати – понад 30 тис. гравців в онлайн та 200 тис. проданих копій. Слід не проґавити цей позитивний імпульс.

Окремо варто сказати про те, як SAND: Raiders of Sophie зустріли вдома. У світовому Steam оцінки радше змішані, але серед українських гравців відгуки помітно тепліші. І це попри те, що частина спільноти має запитання до видавця гри. З моменту релізу в Дочасному доступі SAND має українську локалізацію.

Гра з потенціалом, в яку вже цікаво грати

Після багатьох закритих проєктів, які виглядали в Дочасному доступі дуже перспективно, важко щось прогнозувати. Але в SAND: Raiders of Sophie вже цікаво грати, і це саме по собі рідкість для проєктів на цій стадії. Попри технічну сирість гра має міцний фундамент: оригінальна механіка трамплерів, видовищні артилерійські дуелі та самобутній галицький сетинг. Майже всі недоліки належать до таких, що лікуються патчами та не потребують перероблювання основи.

Тому головне питання зараз не в тому, гарна гра чи ні. Вона гарна. Питання в тому, чи втримають розробники темп. Якщо Hologryph і TowerHaus правитимуть баги та дотримаються плану оновлень, і не дадуть спільноті охолонути, у SAND є всі шанси перерости з цікавого дебюту в помітне явище.